у Продуктах у Підтримці у Прес-релізах

Для найбільш зручного користування на цьому веб-сайті використовуються файли cookie від сторонніх розробників. Натисніть тут, щоб дізнатися більше про файли cookie та про те, як змінити свої налаштування. Закривши це вікно або продовжуючи переглядати цей веб-сайт, ви автоматично погоджуєтеся використовувати файли cookie.

Яку роль у кіберспорті відіграє психологія?

Спортивний психолог Міа Стеллберг (Mia Stellberg) поділиться своїм досвідом роботи у сфері кіберспорту та розповість, як вона допомагає професійним гравцям дбати про психологічну рівновагу.

Сидіти за комп’ютером і грати в улюблену гру протягом усього життя – саме так можна змалювати рожеву мрію багатьох гравців, які прагнуть стати зірками кіберспорту. Захоплення такими іграми, як Dota 2, Counter-Strike: Global Offensive або League of Legends і можливість реалізувати свою майстерність, побудувавши в такий спосіб успішну кар’єру, видається гравцеві надзвичайно привабливою. Однак досвід світового кіберспорту свідчить про те, що успіх залежить не тільки від майстерності, а й від багатьох інших факторів.

Попри те, що кіберспорт не потребує таких фізичних зусиль, як звичні спортивні дисципліни, значення фізичного здоров’я та психологічної рівноваги в ньому неможливо переоцінити. Людина може розвивати навички, граючи по 10 годин на день протягом усього тижня, але це навряд чи можна назвати здоровим або надійним шляхом до успіху.

Це одна з тез спортивного психолога Мії Стеллберг (Mia Stellberg), яка має на меті спростувати деякі давні стереотипи про кіберспорт і зробити так, щоб якомога більше людей осягнуло важливість доброго самопочуття у цій сфері. В останньому епізоді Red Bull PRISM пані Стеллберг розповідає про те, як саме вона прагне досягти цієї мети, а також про деякі методики, які допомагають її клієнтам розвивати як ігрові навички, так і інші риси.

Пані Стеллберг (Stellberg) розпочала кар’єру в галузі кіберспорту разом із командою Astralis. Вона допомагала колегам на всіх рівнях: організовувала роботу команди загалом і працювала з окремими її учасниками – гравцями й тренерами.

За її словами, на всіх рівнях організації команди існували питання, які доводилося вивчати й розв’язувати. Підтримуючи команду загалом і консультуючи кожного гравця окремо, вона стала помічницею тренера. Міа пояснює: «Я робила все це, щоб зрозуміти, як вони себе почувають і як я можу допомогти їм розвинути себе».

Вона вважає, що під час індивідуальних бесід має допомагати членам команди здобути нові навички. «Мені подобається навчати гравців приборкувати емоції так, щоб вони думали та діяли більш раціонально. Надмірна емоційність може зашкодити грі», – зауважує вона.

Із цією проблемою, напевне, стикався кожен, хто брав участь у будь-яких змаганнях. Роздратування через невдачі або допущені помилки може призвести до того, що гравець стане неуважним і втратить контроль над перебігом подій у грі. Пані Стеллберг вчить гравців бути розсудливими та спокійно сприймати невдачі, підтримуючи таким чином високий рівень гри.

«Якщо ви прагнете діяти максимально швидко, слід зберігати спокій і зосередженість. Якщо ви будете нервувати або піддастеся впливу стресу, ваша зорово-моторна координація погіршиться й ви реагуватимете повільніше, – пояснює вона. – На якості гри також сильно позначається рівень самооцінки, адже гравець нервуватиме набагато більше, якщо недостатньо цінує себе».

Однак недарма кажуть, що медаль має два боки! Коли гра йде надзвичайно добре, людина може легко піддатися азарту та втратити пильність, якщо їй здасться, що перемога вже у неї в кишені. У таких випадках їй слід пригадати, що самовпевненість – украй підступний і непомітний ворог.

Інша теза, на якій постійно наголошує психолог, спілкуючись із гравцями, полягає в тому, що вони мають підтримувати рівновагу між роботою й особистим життям. Тут ми знову повертаємося до того, що безперервне сидіння за клавіатурою або з контролером протягом днів і тижнів не гарантує людині того, що вона почне ліпше грати. Навпаки, буде набагато краще, якщо гравець розумно плануватиме свій час і робитиме перерви, проводячи час у колі друзів, рідних тощо.

«Я категорично проти того, щоб люди грали 10 годин на день протягом усього тижня, тому мій обов’язок – зробити так, щоб вони не тільки не втратили зв’язок із реальністю, а й вели збалансований спосіб життя. На мою думку, ким би не була людина за фахом, вона має жити повноцінним життям, спілкуватися, кохати тощо».

Міа Стеллберг також вважає, що кіберспорт має безліч особливостей, які можуть бути неочевидними для сторонніх спостерігачів. Більше того – навіть гравці можуть не підозрювати про них, допоки самі не опиняться серед хаосу ігрових баталій. До таких особливостей вона зараховує, зокрема, часті поїздки та відповідні витрати, частоту ігрових партій і турнірів, проблеми зі зміною часових поясів, а також увагу з боку шанувальників і користувачів соціальних мереж. Наостанок, підбиваючи підсумки, вона каже: «Бути кіберспортсменом набагато складніше, ніж займатися традиційними видами спорту».

Але попри все це гравці охоче й без жодних вагань обирають такий шлях, адже він відкриває перед ними великі перспективи. Особливо це стосується молодих гравців, які вбачають у кіберспорті можливість уперше голосно заявити про себе на весь світ. «У 19 років людина готова продати душу, щоб стати професіоналом і заробляти на життя тим, що їй до вподоби. Вона настільки захоплюється цією ідею, що забуває навіть про себе», – зауважує вона.

На думку пані Стеллберг, саме в цей момент люди найбільше потребують її допомоги. Завдяки глибокому знанню особливостей кіберспорту та специфічних вимог до кіберспортсменів вона може підібрати найефективнішу тактику для підтримки колег, які стоять на роздоріжжі в професійному й особистому житті, та зробити все для того, щоб вони повністю реалізували свій талант і досягли найвищого рівня ігрової майстерності.

Ознайомтеся з усіма пристроями нової лінійки Predator.