у Продуктах у Підтримці у Прес-релізах

Для найбільш зручного користування на цьому веб-сайті використовуються файли cookie від сторонніх розробників. Натисніть тут, щоб дізнатися більше про файли cookie та про те, як змінити свої налаштування. Закривши це вікно або продовжуючи переглядати цей веб-сайт, ви автоматично погоджуєтеся використовувати файли cookie.

Знайомтеся: геймер Ден із біомеханічною рукою в стилі DeusEx та ігровим оснащенням Predator

В останній серії про продукти PRISM ми спілкуємося з Деніелом Мелвіллом (Daniel Melville), який грає в комп'ютерні ігри за допомогою біомеханічної руки.

Деніел Мелвілл грає з самого дитинства. Але дещо його муляло вже тоді: жоден із персонажів, за яких він грав, не був схожий на нього. Мелвілл розповідає: «Я грав у безліч відеоігр – власне, граю в них досі, – але персонажів, із якими б міг себе асоціювати, там майже не було. У всіх по дві руки або неушкоджене тіло. А потім я почав грати в Deus Ex і побачив, що в героя біомеханічні руки. Ось це було круто!»

З дитинства маючи протез замість руки, Мелвілл нарешті знайшов взірець для наслідування – ним став Адам Дженсен (Adam Jensen), головний герой науково-фантастичних серій. Мелвілл згадує: «Його руки були вдосконалені за допомогою новітніх технологій, він був крутим, і я подумав, що теж хочу стати таким. Приємно, коли персонаж гри чимось подібний на тебе».

Ігровий процес для Деніела вийшов на новий рівень завдяки обладнанню Predator. Рухами своєї штучної руки Деніел керує за допомогою м’язевих зусиль. Чутливість протезу достатня для того, щоб грати у відеоігри за допомогою миші Cestus 500 із широкими можливостями налаштування. Потужну продуктивність забезпечує настільний ПК Orion 5000. На додачу до нього Деніел використовує найкращий у світі монітор Predator X27 із технологією G-Sync HDR, що відтворює всі події в роздільній здатності 4K.

Свого часу Мелвілл навіть мріяти не міг, що колись у нього з Дженсеном стане набагато більше спільного. Деніел розповідає: «У мене були протези, які зовсім не рухалися. Я носив їх, бо вважав, що так треба. Власне, я носив їх, щоб не ходити до школи. Я ненавидів школу, але протез дратував іще більше. Становище здавалося мені абсолютно безвихідним. З рукою-протезом я відчував себе ще незграбнішим, ніж без неї, тому тривалий час зовсім її не носив. Передивившись багато науково-фантастичних фільмів, я мріяв про біомеханічну руку, як у Термінатора або Робокопа».

На жаль, наявні тоді біомеханічні протези були надто дорогими, особливо для молодої людини, яка продовжує рости і потребуватиме заміни. Минув не один рік. Мелвілл натрапив на компанію Open Bionics, яка запускала на Kickstarter кампанію на підтримку створення недорогих біомеханічних рук за допомогою 3D-принтера. Після листування із засновником Джоелом Джиббердом (Joel Gibbard) Мелвілл зустрівся з ним, і вони погодили, що Деніел візьме участь у тестуванні готового виробу. Так Деніел Мелвілл потрапив до Книги рекордів Гіннеса як випробувальник першої у світі біомеханічної руки, яку створено за допомогою 3D-принтера.

«Тепер дитина може отримати біомеханічну руку за кілька днів. Це просто неймовірно! Дітям це особливо важливо. Я пам’ятаю, наскільки мене пригнічував старий протез. А те, що такі руки коштують набагато менше, зручніше одягаються та зручні у використанні, полегшить життя багатьох людей. Крім того, вони мають чудовий вигляд. Занесення до Книги рекордів Гіннеса викликало суперечливі почуття. Найдивнішим було усвідомлювати те, що цей рекорд неможливо побити, адже моя біомеханічна рука — це перший у світі протез, який було створено під впливом комп’ютерних ігор».

Мелвілл одразу розумів, що нова рука подарує йому зовсім інші можливості. Далі він пояснює: «З першого дня мене вражало те, що я міг стискати руку в кулак і розкривати долоню, брати дрібні речі на зразок шматка крейди – загалом, робити все те, що було неможливо в дитинстві».

Більше того, рука дала Мелвіллу змогу вдосконалюватися в тому, що подобалося йому найбільше, а саме в мистецтві гри. Як же це виходить? «За допомогою імпульсів я керую стисканням і розтисканням кулака. Напружуючи м’язи, я змінюю спосіб стискання. Це не тільки зручно і просто, але й надійно. Коли я граю в комп’ютерні ігри, особливо із застосуванням біомеханічної руки, мені потрібно щось, що не сповільнюватиме мене. Те, що надихатиме мене та допомагатиме грати із задоволенням».

Поза іграми Мелвілл розробляє нові конструкції біомеханічних рук, оскільки як ніхто знає, як цього потребують інші.

Він згадує: «Я придбав собі 3D-принтер і повністю зламав його, намагаючись з’ясувати, як ним користуватися. Я навчався на практиці й наробив безліч помилок. Однак тепер я лише за кілька годин можу створити нові панелі для своєї біомеханічної руки. Їх можна міняти й компонувати. Часом мені хочеться вдягти звичайні панелі, а інколи – панелі, які оздоблено в стилі відеогри Deus Ex, або з камуфляжним забарвленням».

Змінивши попередню роботу на конструювання біомеханічних рук, Мелвілл також почав вести семінари для дітей і членів їх родин. Деніел додає: «Якщо дитина щось намалює, я роблю 3D-модель цієї картинки та даю їй на згадку. Це мені нічого не варто, а вони отримують пам’ятну річ».

Але повернімося до ігор. Мелвілл користується переважно ПК, адже вправлятися з мишею легше, ніж із контролером. А ще він просто обожнює гру Overwatch.

І хоча він усвідомлює, що професіоналам кіберспорту, які мають обмежені можливості, знадобиться кілька років, щоб на рівних змагатися з повноздатними геймерами, технологія все ж надає їм таку можливість. Відчувається, що він докладе для цього всіх зусиль. Деніел підсумовує:

«Мої батьки завжди переживали за моє захоплення іграми, бо побоювалися, що я не зможу його реалізувати через відсутність руки. Але якось побачили, як я граю в гостях у друга, і кинули хвилюватися.

Якщо у вас є справді сильне бажання, то ви обов’язково знайдете можливість його втілити в життя. Тому я граю в відеоігри».

Ознайомтеся з усіма пристроями нової лінійки Predator.